Це одна з цікавих історій , які я колекціоную у своїй роботі!

За кілька днів до дати мені подзвонила Аня, щоб запитати чи вільна я. У мене виявився вільний день і ми домовились про нашу зустріч. Вихідні дані-росписка у центральному РАГСі та фотосесія. Я уточнила про РАГС , про час на тому і домовились!

У домовлений день я приїхала завчасно до РАГСу на Франка, як і більшість фотографів маю таку звичку приходити значно раніше , а краще сказати фобію спізнитись.

Чекаю... наречених моїх не видно, підійшла до розпорядниці , щоб запитати, та нікого з таким іменем і на такий час немає записано, кажуть в цей час вже обідня перерва. Я починаю нервувати що переплутала РАГС, дзвоню замовниці -слухавку ніхто не бере. Приймаю рішення ще трошки почекати  і бачу як розпорядниця вказує на мене групі людей. Виявляється це теж гості до тих же молодят, запевняють що місцем ми таки не помилились.. фух видихаю..

Аня і Коля з"являються хвилин за 5 до свого часу, не розрахували час у корках, тому що виявилось що вони не місцеві, а приїхали аж із Криму, щоб одружитись у Львові, домовлялись в останній момент , саме тому в списках в РАГСі їх не було..

Церемонія прошла на одному подиху, дуже тепло і душевно , навіть не дивлячись на стандартну завчену промову ведучої церемонії:))) Мама Ані була присутня, а от мама Колі слухала всю церемонію по телефону із Італії, раділа і плакала разом зі своїми дітьми!

А після церемонії нас чекала прогулянка магічним Львовом!